Платимо податок за переказ на карточку?

Подаємо в банк довідку про доходи

28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до якого законодавець вирішив проконтролювати деякі наші з вами операції, що стосуються карткових переказів. Більшість громадян перераховують кошти на карткові рахунки і застосовують такі операції у різноманітних ситуаціях. Це може бути продаж речі на OLX, допомога батькам, оплата послуг, поповнення свого банківського рахунку, поповнення карточки дружини чи дітей, тощо. Невже з цих всіх переказів (мова йде про перекази більше п’яти тисяч гривень) нам доведеться сплатити податки в розмірі 19,5% (18%-податок з доходу ФО, 1,5% – військовий збір) від розміру переказу? Крім того, нести в банк папки наповненні документами в підтвердження легальності набуття цих коштів? Тут на допомогу нам приходить Національний банк України з роз’ясненням . У даній статті ми не будемо аналізувати «нудні» пункти Закону, а розберемо на простих прикладах.

               Беручи за основу роз’яснення НБУ, припускаємо наступні ситуації. Мені потрібно оплати 7253 гривні за купівлю офісного принтеру іншій фізичні особі, яка просить перерахувати ці кошти їй на карточку (картковий рахунок). І тут у нас два варіанти оплати: перший – це з власної карточки, за наявності на ній коштів.  У такому випадку проблем немає – перераховуємо без обмежень за сумою, документів ніяких не подаємо. Другий – це оплата готівкою на банківську карту. Тут дещо складніше, адже термінали більше 5000 грн не повинні приймати (виняток є наявність пластикової картки в цьому банку, і, відповідно, у фінансової установи є можливість верифікувати клієнта), а через касу потрібно надати паспорт. Отже, банк повинен вас ідентифікувати. Тобто єдина законодавча зміна, що стосується карткових переказів – це обов’язок банку ідентифікувати клієнта. Руйнуємо міф про вимогу банку підтвердження походження коштів, якщо ви прийдете з сумою більше 5000 гривень (у нашому випадку –це 7253 гривні). Ні! Не буде. Навіть якщо ця сума складає більше 5000 гривень, але не перевищує 400 000 гривень, банк не буде просити додаткових документів.

               Тому Національний банк України роз’яснив, що норми вищезазначеного Закону покликані верифікувати (ідентифікувати) клієнта, який здійснює операції більше 5000 гривень, при цьому, не вимагають, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за операціями (приклад, який ми з вами розглянули вище). Громадянам не потрібні довідки з місця роботи про доходи чи інші підтверджуючі документи при здійсненні платежу понад 5000 гривень. Банки і до набрання чинності цього закону мали всю необхідну інформацію про клієнта. Цією законодавчою нормою держава хоче отримати більше інформації про особу, яка відправляє кошти. Заборон щодо розбиття платежу на декілька переказів я не знайшов. Те саме стосується і переказів на дві карточки отримувача (наприклад, зарплатну та кредитну). Отже, відправник коштів має певні механізми, щоб уникнути ідентифікації, отримувач коштів цих можливостей не має. Банк спостерігає та володіє історією операцій клієнта і знає, які є звичними для нього. За умови не типової операції, яка не відповідає фінансовим можливостям клієнта та значної суми переказу, банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини – надасть  відповідні копії документів, то банк здійснить операцію, і отримувати зможе використовувати ці кошти. Тобто банк, аналізуючи операції клієнта, самостійно приймає рішення: відбирати пояснення та додаткові документа в клієнта чи ні. Це право фінансової установи, а не обов’язок.

ДФС, не можуть розглядатися як дохід, а тому не обкладаються податком

               З документами з’ясували, а чи сплатимо ми податки від таких операцій? Мені траплялися статті про те, що кожен громадянин тепер із перерахованої 1000 гривень сплатить 195 гривень податку. Нумо спростовувати і цей фейк. Банки не є податковими агентами і тому не мають права подавати інформацію про рахунки клієнта в органи ДФС навіть на вимогу таких установ. ДФС для цього потрібно отримати рішення суду. Винятками можуть бути фізичні особи, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці. Це встановлено для того, щоб ФОП не зловживав використанням особистими рахунками фізичної особи для уникнення сплати податків. Отже, якщо ви, як фізична особа, перераховуєте в будь-який спосіб (із своєї карточки або через касу банку) кошти, наприклад, як допомогу родичам, на благодійні цілі чи купуєте товар, такі операції, відповідно до роз’яснення.

Норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» покликані запобігати та протидіяти відмиванню доходів, отриманих саме злочинним шляхом, а тому ми можемо і надалі здійснювати звичайні безготівкові перекази з карти на карту без будь-яких побоювань, що на суму переказу чи суму отримання будуть нараховані податки.

 

Автор адвокат Куспись Є.А.